Головна > Методи обстеження > Тест SISI
Тест SISI
(Short Increment Sensitivity Index)
В середині 20-го століття аудіологи зрозуміли, що в діагностиці слуху використання звукових сигналів, гучність яких постійно збільшувалась, далеко не у всіх випадках давало коректні результати. А тим часом лікарі потребували ефективного діагностичного методу, здатного локалізувати місце порушення слуху. Вважається, що засновником методології тесту SISI був американський аудіолог доктор Джим Джергер, який у 1952 році запропонував використовувати в діагностиці слуху короткі звукові сигнали різної сили.
Феномен прискореного наростання гучності
Будь-яка втрата слуху, незалежно від її ступеня та типу, впливає на здатність чути звуки різної гучності.Але на відміну від кондуктивного та комбінованого порушення слуху, при сенсоневральному спостерігається специфічне явище - навіть дуже незначне підсилення звуку (0,2 - 1 дБ) сприймається пацієнтом більш гучним, ніж воно є насправді. Це явище називають феноменом прискореного наростання гучності, або скорочено ФПНГ *. При ФПНГ скорочується дистанція між порогом чутності й порогом дискомфорту, що порушує пристосування до збільшення сили звуку.
* "Клінічна оториноларингологія", О. Кіцера
Призначення тесту SISI
Тест SISI призначений саме для того, щоб діагностувати наявність ФПНГ. Він вимірює здатність слухової системи пацієнта розпізнавати збільшення інтенсивності звуку під час серії сплесків чистих тонів. Виявлення ФПНГ може надати діагносту важливу інформацію про локалізацію порушення слуху пацієнта - кохлеарна (у завитці) або ретрокохлеарна (поза нею - провідні шляхи слухового аналізатора, слухова кора тощо). Це важливо для подальшого ефективного слухопротезування. Саме тому тест SISI є обов’язковим для підтвердження діагнозу, і застосовується в сучасній аудіології для проведення аудіометрії.
Методологія
Методологія тесту SISI базується на вимірюванні можливості органу слуху виявляти малі прирости інтенсивності звукового сигналу.
Цей тест зручний, бо:
Як виконується дослідження:
Подається рівний тон спочатку на частоті 500 Гц інтенсивністю 20 дБ над порогом сприйняття;
Кожні 3,5-4,7 секунди звук посилюється на 1 дБ (в тренувальних цілях може використовуватися 2 чи 5 дБ). Всього таких збільшень має бути 20;
Пацієнт фіксує приріст гучності, який він розпізнає, а дослідник - відмічає правильні відповіді пацієнта;
Кількість правильних відповідей переводять у відсотки й таким чином обчислюють SISI.
Результати тесту інтерпретують таким чином: